Територія сучасної Русанівки протягом ХІХ - першої половини ХХ століття залишалася майже незаселеною. Будівництво житлового масиву - на ті часи зразкового - суттєво змінило панораму лівобережжя. Одні з перших новобудов Русанівки.

Вид на новий місток через Русанівський канал, який утворився внаслідок забирання піску для намиву масиву, і завдяки якому Русанівку називають Київською Венецією (з самою Венецією особисто я не бачу жодної схожості, окрім розташування на острові). Русанівську набережну ще не збудовано. Дамба-дорога, яку, скоріше за все, було прокладено після відновлення Наводницького мосту для сполучення Микільської слобідки з правобережжям, ще існує, але вже не використовується.

Панорама проспекту Возз'єднання. Територія біля каналу ще не впорядкована, а на протилежному боці ще видніються залишки Кухмістерської слобідки. Будинок, що сховався у зелені, існує й дотепер.

Вид на Русанівську набережну від мосту ім. Патона. Лише за один рік вид місцевості докорінно змінився. У кадрі також автобус маршруту № 77 або 48.

Ikarus-556 на щойно відкритому маршруті № 49, який сполучив вул. Серафимовича зі станцією метро „Лівобережна" на тлі трьох будівель по Русанівській набережній 18, 16 та 12. Пізніше на будинках з'являться написи - ЛЕНИН, ПАРТИЯ, НАРОД (по одному на кожному).

Вид на Русанівський канал та вул. Ентузіастів під час розливу Дніпра. У кадрі також автобус маршруту № 48.

Вид на Русанівку та просп. Возз'єднання від мосту ім. Патона. Вагон № 5311 з так званою гірською передачею депо ім. Красіна (у січні 1970 року переданий у Дарницьке депо) рухається за маршрутом № 27 у напрямку Ленінградської пл.

Пішохідний місток та панорама Березняків. Територія майбутнього масиву ще огороджена парканом, не прокладено жодної нової вулиці, але три перших будинки вже незабаром прийматимуть новоселів.

Вид майже з тої самої точки. Посаджені 1968 року дерева добряче підросли, вже з'явилися перші вулиці та автобусний маршрут № 49.

Вид пішохідного містку під час повені на Дніпрі. Човни мешканцям масивів, на відміну від їхніх попередників, вже не потрібні, але між тим пішохідні доріжки вздовж каналу затоплені.

Панорама Березняків в районі кінотеатру „Десна" під час повені на Дніпрі. Поїзди Т-3 поступово стають звичним явищем.

Вид на Березняки на трамвайній ділянці „Бульвар Давидова - Русанівка" та в районі кінотеатру „Десна". 1972 рік був роком великої реконструкції місцевості - перенесення трамвайної колії ближче до каналу, розширення посадочних майданчиків трамвайних зупинок, невелике розширення проспекту з облаштуванням „кишень" для автобусів, а також будівництво підземних переходів на всіх трьох зупинках між Березняками та Русанівкою.

Вид на Березняки в районі вул. Амвросія Бучми.

Панорама Русанівки. На лінії ще курсують поїзди КТВ+КТП.

Панорама Русанівки з фонтанами на каналі.

Вид на готель "Славутич" від мосту ім. Патона.

Такою була клумба на перетині вулиць Березняківської та Серафимовича у процесі будівництва.

Автобусний маршрут № 87 став другим маршрутом, який сполучив Березняки (на цей раз їх південно-західну частину) з метро орієнтовно з 1973 року. Основним типом рухомого складу протягом півтора десятка років були автобуси Ikarus-260, один з яких зображено під час розвороту на клумбі біля станції метро „Лівобережна".

Автобус зразкового маршруту № 95 з оригінальним номером 44-44 кищ на мосту через Русанівський канал.