Друга Світова завдала жорстокого удару трамвайному господарству лівобережжя. Було повністю зруйновано та знищено внаслідок пожежі Слобідський трамвайний парк (парк ім. Фрунзе) разом з усім рухомим складом у кількості 68 вагонів. Мережу трамваю (25 км) на лівобережжі також було зруйновано. І найголовніше - від Ланцюгового мосту, який разом з Русанівським сполучав береги, залишились лише „бики". І хоча трамвайна лінія від Поштової площі до Ланцюгового мосту була визнана придатною до експлуатації, вона уривалася саме на місці мосту і фактично вела в нікуди.

Рішенням міськради № 3454 від 23.12.1947 ухвалено відбудувати Слобідський трамвайний парк: „Поновити відводом земельну дільницю площею біля 3,5 га по шосе 1-го Травня 22 в Микільській Слобідці Дарницького району Київському ТТУ під відбудову трамвайного парку в старих межах та на умовах згідно проекту Управління в справах архітектури м. Києва. Умови (подаються зі скороченням - Авт.): фасади будівель та огорожу з боку вул. 1-го Травня та 3-го Інтернаціоналу проектувати з підвищеними архітектурними вимогами; на вулицях вздовж відводу збудувати тротуари та посадити дерева згідно поперечних профілів вулиць; питання будівництва рейкових під'їздів до трамвайного парку пов'язати з генсхемою міського транспорту, складену Управлінням в справах архітектури м. Києва."

Отже, місто плекало надію на відновлення лівобережної мережі трамваю, проте відсутність капітального мосту та існування пріоритетніших напрямків, де мешканці гостро потребували саме трамваю, відсунуло цей момент на десять років, коли мережу було побудовано зовсім на іншій основі, а центр лівобережного трамваю перемістився з Микільської слобідки на площу КП (Ленінградська пл.), де й було збудовано депо, а територію, відведену 1947 року, віддали ринку.