Стаханов (до 1978 року - Кадіївка) від самого початку розвивався як агломерація пришахтових селищ (Алмазна, Брянка, Ірмине тощо), що й обумовило будівництво трамваю 1937 року. Про якнайшвидше сполучення трамваєм селища Ірмине (тепер - Теплогірськ) з Кадіївкою клопотався сам О. Стаханов. Рух на цій лінії було відкрито 15 лютого 1937 року. А вже до кінця 1937 року було збудовано ще дві лінії, і в такому вигляді трамвайна мережа проіснувала майже без змін до 1991 року. Три маршрути розходилися з центру Кадіївки у трьох напрямках - на північний захід до Ірмина, на південний захід до станції Алмазна, та південний схід - до машинобудівного заводу. Під час війни трамвай було частково зруйновано, а після відбудови дещо змінено конфігурацію мережі у центральній частині Кадіївки, пізніше на більшості маршрутів добудовано другу колію. У березні 1991 року припинено рух маршруту № 3 до машинобудівного заводу, а з липня того ж року - рух на маршруті № 2 до станції Алмазна (у зв'язку з аварійним станом залізничного віадуку).

Рухомий склад протягом усієї історії був більш-менш типовим як для невеликих міст Донбасу. До війни на балансі було 6 моторних та 5 причіпних двовісних вагонів, після війни їхня кількість поступово збільшувалася (останні довоєнні поїзди працювали до 1968 року). З 1957 року надходили поїзди КТМ-1/КТП-1, а з 1961 - КТМ-2/КТП-2 (працювали відповідно до 1974 та 1977 рр.). Перші КТМ-5М надійшли 1972, а вже після 1977 стали єдиним типом вагонів. Кількість вагонів поступово зменшувалася (1973 року на балансі було 38 вагонів, щоправда, більшість з них двовісні; 1990 року - 23, 2000 року - 8), і зараз становить лише 4, з яких ходовими є максимум два. Станом на червень 2007 року існував один трамвайний маршрут:

Трамвайний рух призупинено 11 листопада 2007 р.

З 1 березня 1970 року у місті став функціонувати тролейбус. Рух відкривали тролейбуси „Київ-6". Лінія сполучила північні житлові масиви з південними, а вже за кілька років у північній частині була подовжена до Фестивальної вул. Тролейбуси також пішли на завод техвуглецю, а наприкінці 1980-х - на новозбудований мікрорайон ім. 40-річчя Перемоги. З 1992 року тролейбуси стали курсувати замість трамваїв до станції Алмазна, траса маршруту № 4 пролягла на вже існуючій автомобільній дорозі і, на відміну від трамваю, тролейбуси перетинали залізничну колію в одному рівні. 3 листопада 1997 року побудовано односторонню тролейбусну трасу по вул. Дзержинського у центрі міста, що дозволило збільшити випуск на маршрути південного напрямку (маршрут № 1 тоді курсував на трасі вул. Дзержинського - станція Алмазна). Проте хронічний брак рухомого складу, а також відсутність пасажиропотоку спричинили закриття з 25 лютого 2004 року лінії на завод техвуглецю (рух тролейбусів там припинено кількома роками раніше). Зараз тролейбуси працюють з 5-30 до 14-30. Донедавна на маршруті № 4 виконувався тільки один рейс, але з весни 2007 року після ремонту дороги тролейбуси працюють всю зміну. Щоправда, рейси на маршруті № 4 не виконуються, якщо йдуть сильні дощі (тоді 4 машини виходить на маршрут № 3). Станом на червень 2007 року працювали два маршрути:

Окрім „Київ-6" у Стаханові працювали також ЗиУ-5 (до 1982 та 1981 рр. відповідно), а основним типом рухомого складу були й залишаються ЗиУ-9 (перші надійшли 1977 року). Протягом 1998-1999 рр. також одержано 3 тролейбуси ЛАЗ-52522. Максимальна інвентарна кількість тролейбусів була 1991 та 1992 року (40 та 42 відповідно), за ті два роки надійшло 16 нових ЗиУ-9 спеціально для нового маршруту.

Рух тролейбусів призупинено 11 вересня 2008 р.

Підприємство: КП "Стахановське ТТУ"

Директор Михайлов Сергій Михайлович