Станом на середину 1980-х вельми актуальною видавалася задача повної заміни на напружених маршрутах старої техніки зчленованими тролейбусами. Першопричиною було те, що 9Tr поступово відпрацьовували свій термін, а відтак з року в рік зменшувалася кількість тролейбусних поїздів (1987 року в Києві працювало 152 поїзди, а 1988 року їхня кількість зменшилася до 108). Було очевидно, що епоха тролейбусних поїздів добігала свого кінця. Іншою вагомою причиною стало охоплення тролейбусним транспортом віддалених житлових масивів, а також не менш грандіозні плани перспективного будівництва. 1986 року Київ одержує перші серійні DAC-217Е. Проте як з кожною новою технікою, проблем з ними було чимало, тому в закупівлі DAC-217Е було взято паузу. Разом з тим, особливих альтернатив румунським машинам не було, оскільки розробку зчленованої машини на базі 14Tr завод "Шкода-Остров" закінчив 1983 року й лише розгортав серійне виробництво.

1987 року до Києва надійшла одна машина з серійної партії для випробувань. Тролейбус отримав інвентарний номер 03 та був взятий на баланс депо № 2, звідки впродовж листопада-грудня здійснював пробні рейси без пасажирів на різних маршрутах. Ця машина мала ряд переваг порівняно з DAC-217Е. Суб'єктивно 15Tr вирізнялися повністю уніфікованим з тролейбусами 14Tr останніх серій обладнанням, яке було вже добре відпрацьоване та вивчене киянами; а об'єктивно - наявність двох ведучих мостів, кожен з яких мав власний 100-кіловатний двигун, стала в нагоді на трасах зі складним профілем, тоді як тролейбуси DAC-217Е, не маючи достатнього коефіцієнту зчеплення з дорогою, при подоланні крутих підйомів часто буксували.

Станом на 1987 рік завод виготовив близько 70 серійних зчленованих машин, призначених для відправки у СРСР. Але на той час їх визнали надто дорогими, і ставку вирішено було зробити на румунські DAC-217Е, тим більше виробник заявляв про вдосконалення їхньої конструкції. Протягом 1988-1989 рр. надходить майже 200 одиниць DAC-217Е, але практика дуже швидко засвідчує неможливість їх експлуатації на маршруті № 18. Тому 1990 року знову звертають увагу на двомоторні чеські машини, перша партія яких (№ 450-458) надійшла до Києва у серпні до депо № 4. До кінця року працювало вже 27 машин, що, одначе, було недостатньо для повного укомплектування маршруту № 18.

Після розформування депо № 4 всі 15Tr (на той момент один тролейбус вже було списано) передані до депо № 2. Наступну партію 15Tr Київ одержав впродовж 1994-95 років, коли було вирішено питання виділення коштів, хоча самі тролейбуси завод виготовив дещо раніше. Вони надійшли до депо № 2, де майже всі продовжують працювати й дотепер. Після надходження ЛАЗ-301 тролейбуси 15Tr поступово переходять працювати на інші маршрути депо № 2, і тепер їх можна побачити майже скрізь. Але незважаючи на це, більшість фото у галереях представлені саме з маршруту № 18.

 Щоб подивитися фотогалереї, виберіть з діапазону номерів справа (на даний момент доступні тільки 03, 458 та 472).